The methodology of the development of original medicines based on the medicinal plant raw material for the treatment of inflammatory bowel diseases
DOI:
https://doi.org/10.24959/sphhcj.23.286Keywords:
methodology; inflammatory bowel diseases; medicinal plant raw material.Abstract
According to the Ministry of Health of Ukraine, the number of patients with IBD in Ukraine is approximately 30,000 people per 100,000 population, half of which have a medium or severe degree of damage.
Over the past 5 years, there has been a trend towards an increase in the number of severe cases and treatment-resistant forms of chronic intestinal diseases of an inflammatory nature, which often requires surgical intervention or causes the development of complications, which, in turn, can lead to invalidation of patients and, as a result, causes significant economic costs, related to their care, treatment and rehabilitation. The most common are Crohn’s disease and ulcerative colitis.
The prevalence of ulcerative colitis (UC) in the population ranges from 21 to 268 cases per 100,000 people. The social significance of UC lies in the fact that the incidence is predominant among young people. Thus, statistical data show that the peak incidence of UC occurs at the age of 20–30 years. In the absence of appropriate therapy, the course of UC is recurrent and remitting.
In the process of work, the methods of analysis of electronic and paper sources of information were used, on providing the domestic pharmaceutical market with drugs for the treatment of IBD, their directions and mechanism of action, the possibility of using in the therapy of diseases with herbal medicines containing BAS, that affect various links of the pathogenetic process, the possibility of combining it with synthetic API in order to increase the effectiveness of treatment.
The algorithm of the methodology consists of three blocks: information and search, research and biological. Each block, which ends with obtaining an intermediate result, ensures the setting of the task for the next stage of the research.
References
Рингач Н.О., Керецман А.О. Хвороби органів травлення: історичні паралелі змін класифікації та епідеміологічної ситуації. Семейная медицина. 2015. № 4(60). С.137–141.
Псевдомембранозний коліт – практичні аспекти діагностики і лікування (короткий огляд літератури) ̸ Ю. С. Лисюк, Л. М. Когут, Д. Л. Романчак, О. В. Войтович ̸ ̸ Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука. 2017. № 4 С. 96–101.
Самборський О. С., Слободянюк М. М., Євтушенко О. М. Обґрунтування методологічного підходу до визначення сили ринкових позицій лікарських засобів на прикладі противиразкових препаратів. Соціальна фармація в охороні здоров’я. 2020. Т. 6, № 4. С. 60–71.
Feuerstein J.D., Isaacs K.L., Schneider Y. et al. (2020) AGA Clinical Practice Guidelines on the Management of Moderate to Severe Ulcerative Colitis. Gastroenterology, 158(5): 1450–1461.
Фадєєнко Г. Д., Соломенцева Т. А. Лікування виразкового коліту: фокус на прихильність до терапії. Сучасна гастроентерологія. 2020. № 5 (115). С. 38–44.
Екофармація – новий міждисциплінарний напрямок. Методологія. Перспективи розвитку ̸ А. А. Котвіцька, Н. А. Цубанова, Н. М. Кононенко, Л. Ф. Просяник. Соціальна фармація в охороні здоров’я. 2018. Т. 4, № 1. С. 3–11.
Шульга Л. І., Безкровна К. С., Безценна Т. С. Аналіз сегмента фітопрепаратів для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту на фармацевтичному ринку України. Фармацевтичний часопис. 2018. № 1. С.93–101.
Molecular docking investigation of anti-inflammatory herbal compounds as potential LOX-5 and COX-2 inhibitors. Vyshnevska L., Severina H.I., Prokopenko Y., Shmalko A. Pharmacia. 2022. 69(3): 733–744.
Дослідження компонентного складу фітопрепаратів для терапії захворювань шлунково-кишкового тракту. Шульга Л. І., Безкровна К. С., Пересадько І. Г., Безценна Т. С. Зб. наук. прац. співробіт. НМАПО імені П. Л. Шупика 30/2018. С. 674–682.
Phytotherapy of benign prostatic hyperplasia. A minireview Pagano E et al. Phytotherapy Research. 2014; 28.7: 949–955.
Urolithiasis: Phytotherapy as an adjunct therapy. Aggarwal A. et al. ̸ Indian Journal of Experimental Biology. 2014; 53:103–111.
Филипюк О. М., Вишневська Л. І. Дослідження деяких фармакотехнологічних, фізико-хімічних та фармакогностичних властивостей фенхелю звичайного (Foeniculum vulgare) плодів. Фармацевтичний журнал. 2022. № 4. С. 84–91.
Фармацевтична енциклопедія. Голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних. 2-ге вид., переробл. і доповн. К. : «МОРІОН». 2010. 1632 с.
Зуйкина С. С., Вишневская Л. И. Исследование аминокислотного состава семян петрушки посевной. Наука и инновации. Республика Таджикистан. 2019. № 4. С. 72–78.
Крищишин А. П., Камінський Д. В., Лесик Р. Б. Cтворення інноваційних лікарських засобів (підходи та методологія drug design) – одне з ключових питань сучасної фармацевтичної освіти. Журнал органічної та фармацевтичної хімії. 2015. Т. 13, вип. 1 (49). С. 49–58.
Сайт Компендіум URL: https://compendium.com.ua/uk/(дата звернення 18.03.2023).
Shmalko O. O., Pestun I. V., Vyshnevska L. I. Marketing substantiation of Introduction of a new Herbal medicine for the Treatment of Inflammatory bowel diseases into the Pharmaceutical market of Ukraine. Research J. Pharm. and Tech. 2020; 13(11):5431-5437.
Downloads
Published
Issue
Section
License
Copyright (c) 2023 National University of Pharmacy
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Authors who publish with this journal agree to the following terms:- Authors retain copyright and grant the journal right of first publication with the work simultaneously licensed under a Creative Commons Attribution License that allows others to share the work with an acknowledgement of the work's authorship and initial publication in this journal.
- Authors are able to enter into separate, additional contractual arrangements for the non-exclusive distribution of the journal's published version of the work (e.g., post it to an institutional repository or publish it in a book), with an acknowledgement of its initial publication in this journal.
- Authors are permitted and encouraged to post their work online (e.g., in institutional repositories or on their website) prior to and during the submission process, as it can lead to productive exchanges, as well as earlier and greater citation of published work (See The Effect of Open Access).
